Дозвольте бути коханню

Найкращий роман цього року про кохання та стосунки. Побалуйте себе тактильною близькістю з паперовою книгою. Чорно-білі фотографії всередині занурюють в атмосферу пристрасті та передають особливу енергетику цієї історії. Пориньте в неї, аби насититись емоціями героїв.

Про що книга?

Previous
Next

Мій роман про вічне: про чоловіка і жінку, про їхню зустріч, любов, прийняття себе та один одного. Моя книга про події, які нас вчать, змінюють, змушують думати та аналізувати. Про життя, яке веде нас за руку, даруючи можливості та навчаючи втратами. Моя історія про думки, які наповнюють розум, роблячи нас мудрішими і глибшими. І, звичайно ж, моя книга про щастя. Щастя – як сенс нашого існування, те, чого ми невпинно прагнемо і чого хочемо досягти.

Відгуки читачів

Чому варто прочитати цю книгу?

Play Video

Енергія кохання

Ця книга не тільки відволіче вас від повсякденності, але й наситить енергією кохання ваші стосунки

Розкриття потенціалу

Роман, який передає не лише романтизм емоційних стосунків, а й описує силу тілесних насолод, які чоловік та жінка здатні подарувати один одному.

Реальність насолод

Пориньте в цю історію, і насолода заволодіє вами

Цитати з книги

Цитата

Що ми без кохання? Навіщо б ми тоді жили, творили? В нашому серці обов’язково має жити любов, інакше цю пустоту заповнить дещо жахливе.

Цитата

Мені подобається гра на грані: на грані реального і неможливого, болю і задоволення, страху і насолоди. В такі моменти ми вмикаємо нашу уяву і вона домальовує наявку картинку, розширюючи нашу чуттєвість і збільшуючи задоволення. Близькість має починатися з думок та уяви, а не з фізичного тіла, тоді це особливо.

Цитата

Влада не в того, хто сидить на троні, а в того, хто керує думками та бажаннями.

Про автора

Я народилася в сім’ї медиків і, здавалося, мою долю вирішено. Я закінчила Дніпропетровську медичну академію та понад 10 років працювала лікарем офтальмологом. Але, крокуючи життям, ми змінюємося і віднаходимо ті свої якості, котрі довго ховалися від нас самих.

Я одружена 16 років. Перебуваючи у декретній відпустці зі своїм третім малюком, розпочала роботу над дебютним романом «Дозвольте бути коханню».

Прагнула розповісти історію кохання, в якій яскраво заграла б ваша уява. Зазвичай, враховуючи швидкість сучасного життя, ми акцентуємося на багатьох речах одночасно, забуваючи при цьому про важливе, адже пристрасть та бажання неодмінно повинні нас наповнювати.

Люблю розмірковувати над взаєминами, спостерігати та аналізувати їх. Пристрасть та насолода відіграють величезну роль у відносинах. Вони зміцнюють зв’язок між чоловіком та жінкою, змушують проростати одне в одного, допомагають будувати гармонійні стосунки та боротися з неприємностями. Даруючи задоволення своєму партнеру, ми самі насичуємося позитивною енергією.

Завдання цього роману, подарувати вам чудову емоцію кохання. Змусити замислитися над роллю жінки у цьому світі та її сильних сторонах. Наштовхнути на думку, що щастя є сенсом нашого існування, але прийде воно в наше життя, лише якщо ми відчинимо йому двері.

Насолоджуйтесь…

Ваша, Катерина Доманська

Оплата та доставка

1. Залишіть контакти нижче
2. Чекайте на дзвінок оператора протягом 12 годин
3. Оплатіть зручним способом (відразу або у відділенні)
4. Отримайте замовлення Новою Поштою

300 грн

Формат 60х84/16. Папір офсетний. Друк цифровий.

Доступний електронний варіант книги (ціна 100 грн)

Форма замовлення книги

Цей сайт захищений reCAPTCHA і Google Політика конфіденційності та Застосовуються Загальні положення та умови.

Дякую за замовлення!

Я зв’яжусь з вами найближчим часом для уточнення деталей.

Також рекомендую вам замовити іншу мою книгу

“Хіба ж можна засипати море?”

Дякую за замовлення!

Я зв’яжусь з вами найближчим часом для уточнення деталей.

Також рекомендую вам замовити іншу мою книгу

“Скажи коханню ТАК”

Я стояла, кутаясь в плед, в одних резиновых сапогах, а Максим не отводил от меня своих диких глаз, в глубине которых читалось что-то необузданное и опасное. Он смотрели молчал, молчал и смотрел. Я ощутила себя такой беззащитной перед его пожирающим взглядом. Вдруг это нарастающее напряжение и давящую тишину, словно острым кинжалом, разрезал его призыв:
– Беги!
– Что?
– Беги! Если догоню тебя, то возьму как дикарь: грубо и властно. Беги! – сказал он с надрывом.
И я побежала. Зачем, куда, от кого? Но я бежала, одной рукой держала плед, другой отклоняла ветки. Резиновые сапоги замедляли меня, но это лучше, чем босиком. Я перепрыгивала через кочки словно козочка, гонимая хищником. Слышала лишь звук своих шагов, уже порядком устала. Но преследует ли он меня? Или остался на месте и смеется надо мной? Я решила оглянуться и увидела Максима совсем рядом, он почти схватил меня за руку. Из последних сил я ускорилась. Ветки отлетали от меня, обжигая ударами лицо и тело моего преследователя, но он догонял. Я почувствовала, что больше нет сил, и в этот миг он схватил меня. Я инстинктивно стала вырываться и отбиваться, но Максим все крепче сжимал меня.
Он ведь не станет насиловать меня, это лишь игра? Или нет и он собирается взять меня силой? Физическая борьба и поток мыслей утомили мое тело. Максим повалил меня на спину.
Мысленно говорю «спасибо», что у меня есть плед. Я изо всех сил пихаю и толкаю его, но он крепко схватил мои запястья и завел их за голову, а бедра развел своими ногами. Господи, сколько же силы у этих мужчин? До сих пор сомневалась, что можно взять женщину вот так, силой, против ее желания. Но вот я здесь: раздетая, раскрытая и безоружная перед ним.

На сердце было тяжело, душили воспоминания. Я заставил себя выйти из машины и пошел по пыльной высохшей траве в поисках Лизиной могилы. Вот она, чистая и ухоженная.
За небольшую плату договорился с соседями ее покойной бабушки, и они ухаживают за могилой. Ведь у нее никого нет.
Только я сюда прихожу. Поставил привезенную с собой корзину алых роз. Помню, как впервые подарил ей розы. Она подняла на меня свои глубокие чистые глаза и сказала: «Мне никто никогда не дарил цветы». Я был первым во всем: первый подарил цветы, первый полюбил ее, сделал женщиной. Первый…и последний.
Сел на лавочку, казалось, ноги не держат меня. Прошло восемь лет. Почему так тяжело до сих пор? Неужели прошлое никогда не отпустит? Оно вцепилось в меня когтями и раздирает изнутри. Я посмотрел на ее фотографию: «Лиза, прошу, отпусти меня! Я хочу вдыхать полной грудью и чувствовать аромат, хочу встречать рассвет и радоваться новому дню. Большее могу жить с этим чувством вины и страха! – закурил, руки дрожали. – Надеюсь, у меня все же хватит сил расстаться с этой дурной привычкой. Ты не любила, когда я курил. Я обещал тебе бросить и до сих пор не сдержал обещание. Ты вообще не терпела любые зависимости – досталось тебе из-за них. А ведь когда я встретил тебя, их у меня было достаточно: марихуана, потом кокаин, алкоголь, женщины. А еще я был полностью во власти своей злобы. Ты протянула мне руку любви и заставила увидеть свет».
Я порывисто встал, затушил сигарету и пошел к машине.
Я должен уйти отсюда как можно скорее!

– Знаешь, чего я сейчас хочу?
– Узнаю, если скажешь.
– Хочу увидеть тебя обнаженной. Пить шампанское и смотреть, как ты медленно раздеваешься для меня в желании доставить удовольствие.
– А тебе не кажется это немного унизительным? Ты сидишь, как султан, а я прыгаю вокруг в попытках тебя ублажить.
– Унизительно, только если ты это так воспринимаешь. Не нужно ублажать меня, ублажай себя. Власть не у того, кто сидит на троне, а у того, кто руководит мыслями и желаниями. Галина, прежде чем насладится мое тело, обладая тобой, я хочу удовлетворить свои глаза, свое воображение. Хочу, чтобы страсть и желание взять тебя стучали у меня в висках. Ты ведь здесь, чтобы получить удовольствие, не так ли? Но сначала доставь его мне. Сделай так, чтобы я желал тебя, как ни одну другую. Это ваша исконно женская власть над нами, мужчинами. Пользуйся ею, а не отрицай!
Максим встал и приблизился ко мне сзади. Его ладони коснулись моей головы, пальцы стали перебирать волосы.